Транспортування лікарських засобів: виклики, стандарти та рішення для фармацевтичної логістики

Перевезення ліків – це не просто доставка вантажу з точки А в точку Б. Це процес, у якому температура зберігання, документальний супровід та швидкість доставки перевіряються не тільки клієнтом, а й регулятором – і будь-яке відхилення означає або списаний препарат, або застереження від Держлікслужби.

Ринок при цьому росте швидше, ніж встигає адаптуватися логістика. Європейський ринок фармацевтичної логістики у 2026 році оцінюється у $93,8 млрд і, за прогнозами Mordor Intelligence, зросте до $113,34 млрд до 2031 року. В Україні за підсумками 2025 року споживання ліків у роздрібному та госпітальному сегментах сягнуло 194 млрд грн (близько $4,7 млрд) – на 13% більше, ніж роком раніше, а на 2026 рік аналітики Proxima Research прогнозують подальше зростання ринку на 13,4%.

Разом із обсягами росте і ціна помилки. У цій статті – які вимоги ставить законодавство до транспортування лікарських засобів, з якими викликами стикається кожен перевізник і які рішення справді полегшують процес доставки. .

Коротко:

• Правила транспортування медикаментів регулюються Настановою з GDP (СТ-Н МОЗУ 42-5.0) та Ліцензійними умовами МОЗ – недотримання загрожує санкціями від Держлікслужби.
• Під час транспортування фармацевтичних товарів близько 70% лікарських засобів потребують контрольованого температурного режиму.
• Середнє замовлення в аптечній логістиці – це малий пакунок, а маршрут – 40+ точок доставки, що вручну прорахувати практично неможливо.
• Аптеки конкурують швидкістю: у Туреччині доставка ліків клієнту займає 3–3,5 години з моменту замовлення.
• TMS для фармацевтики на кшталт ABM Rinkai дозволяють автоматизувати планування маршрутів і скорочувати логістичні витрати на 10–20% за перші три місяці використання.

Що таке GDP і чому без нього не можна перевозити ліки в Україні

Перед тим як організувати перевезення ліків ви повинні ознайомитись з низкою документів. Перший з них – GDP (Good Distribution Practice, належна практика дистрибуції). GDP вимоги транспортування лікарських засобів – це набір правил до того, як лікарський засіб має зберігати свою якість на шляху від виробника чи дистриб’ютора до аптеки. Вони включають в себе конкретні температурні діапазони, задокументований контроль на кожному етапі та відповідальність за відхилення, навіть якщо вони сталися не з вини водія.

Законодавча база

В Україні вимоги до транспортування лікарських препаратів встановлені Настановою «Лікарські засоби. Належна практика дистрибуції. СТ-Н МОЗУ 42-5.0», гармонізованою з європейською GDP Guidelines (2013/C 343/01).

Другий документ, на який спирається Держлікслужба у своїх роз’ясненнях щодо транспортування, – Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (затверджені постановою КМУ №929 від 30.11.2016). Згідно з ними, ліцензіат, що провадить оптову торгівлю лікарськими засобами, зобов’язаний забезпечувати дотримання вимог Належної практики дистрибуції та Належної практики зберігання під час транспортування – незалежно від того, чи перевезення виконується власним транспортом, чи аутсорс-перевізником.

Практичний висновок для бізнесу: якщо ви або ваш підрядник перевозите ліки не дотримуючись вимог GDP до транспортування та СОП (стандартна операційна поцедура), без валідованого автопарку і документального підтвердження температурного режиму – це не «сіра зона», а пряме порушення ліцензійних умов.

Що перевіряє Держлікслужба

Згідно з офіційними роз’ясненнями Держлікслужби щодо транспортування лікарських засобів, під час перевірок увагу звертають на:

• наявність валідованого транспорту (авто, що пройшло кваліфікацію для перевезення ліків у заданому температурному діапазоні);
• записи моніторингу температури на маршруті (дата-логери, IoT-датчики, паперові або електронні журнали);
• супровідну документацію – CMR-накладну, ТТН, документи, що підтверджують походження та цілісність партії;
• відповідність упаковки вимогам виробника і, за потреби, вимогам ООН щодо маркування небезпечних вантажів;
• наявність СОП на випадок відхилення температури або пошкодження вантажу під час перевезення.

Основні виклики у перевезенні медикаментів

Перевезення ліків має свою специфіку порівняно з іншими категоріями вантажів – і саме вона визначає, чому стандартна логістика тут не працює без адаптації.

Холодний ланцюг: +2…+8°C, +15…+25°C, −20°C – що коли потрібно

Дотримання температурного режиму зберігання ліків при перевезенні – головна технічна вимога до транспортування лікарських засобів. Близько 70% ліків потребують зберігання в холодильних або ізотермічних умовах, і навіть короткочасне відхилення може знизити ефективність препарату або зробити його непридатним до використання.

Для кожного діапазону потрібен окремий тип транспорту й окрема процедура верифікації – саме тому «один фургон для всього» не проходить перевірку GDP.

Малий розмір пакунків та 40+ зупинок на маршруті

Перевезення ліків здійснюється переважно невеликими коробками. З одного боку, це спрощує логістику – потрібен менший транспорт. З іншого – вимагає великої кількості замовлень на кожну поставку: в середньому близько 40 точок на один маршрут. Вручну ефективно побудувати такий маршрут практично неможливо, тому логістику зазвичай вибудовують навколо секторів, геозон або районів – і це перше місце, де ручне планування починає програвати автоматизованому.

Доставка день-у-день та 24/7

Ліки замовляються цілодобово, а це означає необхідність у доставці мінімум двічі на день. Якщо аптека хоче виграти конкуренцію за клієнта, замовлення мають доставлятись день-у-день – і саме тут критичною стає доставка останньої милі.

Такий підхід уже практикується у Туреччині, де аптеки забезпечують доставку ліків клієнту протягом 3–3,5 годин після оформлення замовлення. Це дозволяє ефективно керувати запасами: на складі зберігаються лише найпопулярніші препарати, а решта довозиться протягом кількох годин після заявки.

Для перевізника це означає: щойно надходить замовлення, товар потрібно швидко знайти на складі, підготувати, завантажити і доставити вчасно. Обмежені часові вікна завжди підвищують витрати на доставку і вимагають високого рівня організації процесу.

Зростання кількості аптек під обслуговуванням

Коли кількість аптек, які обслуговує дистриб’ютор, зростає швидкими темпами, контроль за фармацевтичною логістикою стає значно складнішим.

Ручний розрахунок вартості транспортування, оптимальних маршрутів та необхідної кількості транспортних засобів для доставки ліків в аптеки стає важким і часозатратним завданням. Зростання вартості послуг впливає не тільки на прибутковість компанії, але й на якість обслуговування. Тому важливо впроваджувати програмне забезпечення для доставки ліків, яке автоматизує більшість рутинних операцій, оптимізує витрати на логістику

і забезпечить максимальну ефективність маршрутів.

Крадіжки та фальсифікат

Крадіжки ліків під час доставки– поширена проблема, особливо якщо ми говоримо про транспортування рідких лікарських засобів.

Додатковий ризик – потрапляння фальсифікованих препаратів у ланцюг постачання через підмінені або скомпрометовані партії. Це вимагає не тільки фізичного захисту вантажу, а й прозорого контролю на кожному етапі маршруту – від виїзду зі складу до підпису отримувача.

Найкращі практики транспортування фармацевтичних товарів

Вибір транспорту: ізотерм, рефрижератор, валідовані авто

Транспорт для перевезення ліків має бути валідованим – тобто пройти кваліфікацію, яка підтверджує, що він утримує потрібний температурний діапазон за реальних умов експлуатації (завантаження, відкриття дверей, зупинки в спеку чи мороз). Ізотермічні фургони з вбудованими охолоджувальними пристроями дозволяють забезпечити правильні умови навіть у найскладніших сценаріях доставки.

Документальний супровід (CMR, ТТН, СОП)

Лікарські засоби під час транспортування мають супроводжуватись повним пакетом документів: CMR-накладною для міжнародних перевезень, товарно-транспортною накладною (ТТН) для внутрішніх, а також стандартними операційними процедурами (СОП), які описують дії персоналу на кожному етапі – від завантаження до дій у разі відхилення температури. Без цього пакету документів партія товару юридично не може вважатися такою, що перевозилась з дотриманням GDP.

Моніторинг температури (Data Loggers, IoT-датчики)

Дата-логери та IoT-датчики температури – обов’язковий елемент сучасного холодового ланцюга. Вони фіксують температуру протягом усього маршруту і дозволяють підтвердити (або спростувати) дотримання умов зберігання при перевірці чи претензії від аптеки. Дедалі частіше ці дані інтегруються безпосередньо в TMS, щоб диспетчер бачив відхилення в реальному часі, а не дізнавався про проблему постфактум.

Спеціалізована упаковка

Транспортування фармацевтичних товарів вимагає використання спеціальної тари: картонних коробок з термоізоляцією, біорозкладних повітряних подушок або утеплених пінопластових контейнерів. У деяких випадках додатково застосовуються вимоги ООН щодо маркування небезпечних вантажів – наприклад, для препаратів із вмістом сухого льоду чи легкозаймистих компонентів.

Крім того, важливо впроваджувати технології для запобігання крадіжкам: відеоспостереження в кабіні та вантажному відсіку, системи контролю доступу, автоматичне блокування дверей і повний GPS-моніторинг поставки на всіх етапах шляху. Перевізники, що працюють із найціннішими препаратами, часто додатково розглядають охоронний супровід вантажу.

Як TMS вирішує завдання фармацевтичної логістики

Більшість викликів вище – не про відсутність експертизи, а про обсяг ручної роботи, який людина фізично не встигає обробити щодня. Оптимізація маршрутів доставки аптек за допомогою системи управління транспортом знімає навантаження з диспетчера.

Автоматичне планування маршрутів при 40+ зупинках

ABM Rinkai TMS – рішення для автоматизації управління транспортною логістикою, яке дозволяє централізовано контролювати всі етапи перевезення медикаментів. Замість ручного розподілу 40+ точок доставки по секторах і водіях, система будує оптимальні маршрути за хвилини, з урахуванням часових вікон аптек, температурних вимог вантажу та завантаженості транспорту.

Контроль виїздів кожні 1,5 години

Якщо потрібно організувати доставку ліків із високою частотою, ABM Rinkai дозволяє налаштувати фармацевтичний логістичний процес так, щоб транспортні засоби виїжджали кожні півтори години. Це суттєво збільшує частоту прийому замовлень від аптек і робить доставку більш гнучкою – наближаючи процес до моделі «день-у-день», описаної вище. TMS також допомагає оптимізувати логістику між роздрібними точками однієї аптечної мережі, забезпечуючи більший контроль над усім процесом.

Кейс KONEX

Одним з успішних кейсів логістики ліків в Україні є фармацевтична компанія KONEX. Впровадження TMS-системи для управління транспортом стало рішенням, яке дало вимірюваний результат: пробіг скоротився на 2 000 км на тиждень, а витрати на доставку – на 12%. Деталі вибору рішення та результати впровадження виконавчий директор компанії Тарас Олексюк розповів у відео-інтерв’ю на YouTube-каналі ABM Cloud.

Чек-лист для перевізника ліків

Доставка фармацевтичних товарів стикається одразу з кількома викликами: контроль температури, обслуговування десятків точок за маршрут, доставка день-у-день і спеціалізована упаковка. Більшість цих завдань важко вирішити вручну без ризику помилки – а помилка в цій категорії вантажу коштує дорожче, ніж у будь-якій іншій.

Перед тим як виїхати на маршрут з ліками, перевірте:

• Транспорт валідований під потрібний температурний діапазон (+2…+8°C, +15…+25°C або −20°C)
• Дата-логер або IoT-датчик встановлено і працює справно
• Упаковка відповідає вимогам виробника та, за потреби, маркуванню
• СОП на випадок відхилення температури доведено до водія
• CMR/ТТН та супровідна документація на партію оформлені повністю
• Маршрут врахував часові вікна всіх точок доставки
• Заходи проти крадіжок (відеоспостереження, блокування дверей, GPS-моніторинг) активні

Використання системи управління перевезеннями на кшталт ABM Rinkai TMS дозволяє не тільки організувати доставку з максимальною ефективністю, а й знизити витрати на транспортування – що напряму впливає на прибутковість компанії.