09918070404
Головна
Блог
Ефективність системи управління виробництвом

Ефективність системи управління виробництвом

Ефективність системи управління виробництвом

Що означає ефективне управління виробництвом

Сучасне виробниче підприємство, як об’єкт управління, є складною багатофакторною системою. Завдання управління промисловим підприємством – цілеспрямований вплив на параметри об’єкта і процесів, що відбуваються за його участю, для досягнення певних цілей. Оцінка управління як ефективного, як правило, можлива за умови, що виробнича компанія досягає поставлених цілей із показниками, значення яких перебувають у заданому діапазоні, у намічені терміни та за раціонального використання ресурсів. На практиці застосовується досить багато індикаторів ефективності – прибуток і рентабельність, ліквідність і оборотність капіталу, обсяги виробництва, частка ринку, безперервність і можливість розширення виробництва тощо.

Ефективне управління виробництвом: як цього домогтися

В умовах постійної зміни економічного і суспільного життя, звичні схеми і підходи до управління, що раніше приводили до успіху, швидко втрачають свою актуальність. Пошук рішень для підвищення ефективності управління виробництвом має постійний характер. Коли йдеться не про новостворюване підприємство, а про компанію, що вже веде свою діяльність, доводиться поєднувати зміни системи управління з виконанням поточних завдань.

Промислове виробництво – це цілісний організм, функціонування якого потрібно забезпечувати збалансовано. Агресивне просування нових товарів на ринок стає безглуздим, якщо не вдається вчасно виконувати замовлення, що надходять, а висока якість виробів не стає гарантією успіху, якщо їхню собівартість не вдалося утримати в прийнятному діапазоні.

Підготовка до виробництва починається ще на етапі отримання замовлень від споживачів і визначення потенційних обсягів продажів готової продукції. На основі зібраних таким чином даних відбувається подальше виробниче планування. Розраховуються потреби в сировині та матеріалах, енергоносіях, завантаження персоналу та обладнання, показники виробничої програми. Укладаються контракти з постачальниками, формуються ланцюжки постачань. Запускаються системи внутрішньої і зовнішньої логістики, диспетчеризації. Бізнес-процеси на всіх стадіях мають бути вибудувані так, щоб забезпечити раціональне використання ресурсів.

Ефективне та неефективне виробництво: як провести аналіз

Успішні компанії безперервно оцінюють свою ефективність і намічають шляхи її підвищення. Аналіз ефективності варто починати з визначення цілей і пріоритетів поточного і наступного етапів діяльності. Також менеджмент підприємства повинен фіксувати перелік проблем і вузьких місць у бізнес-процесах, причини відхилення показників від нормативних значень.

Важливо детально розглянути розмежування відповідальності підрозділів підприємства, їхній функціонал і фактичну завантаженість. Необхідно виявити як випадки дублювання схожих функцій різними відділами та департаментами, так і проблеми, які ніхто з виконавців не вважає «своїми», оскільки вони знаходяться на стику суміжних підрозділів.

Багато що про стан підприємства може розповісти ретроспективний аналіз кількісних і якісних показників за порівнянний період. Доцільно порівнювати аналогічні показники компанії та основних конкурентів. Корисно провести оцінку ефективності комунікації та взаємодії підприємства із зовнішніми контрагентами – постачальниками та клієнтами.

Як підвищити ефективність виробництва

Як підвищити ефективність виробництва і підприємства загалом? За рахунок чого можливе вдосконалення управління виробничими запасами? Які сучасні інформаційні та управлінські рішення позитивно вплинуть на ключові показники виробничої компанії, дозволивши, наприклад, знизити норму запасів до 60%, а рівень сервісу підвищити до 99% тощо.

Перелічимо основні проблеми, властиві більшості ланцюжків постачань у виробництві:

  • Продукція і ланцюжки постачань постійно ускладнюються, тоді як життєвий цикл товарів скорочується.
  • Як і раніше застосовується “принцип виштовхування”. Виробництво ведеться на основі прогнозування продажів за кожною товарною позицією і комплектуючих, що входять до складу продукції. Потім продукція «виштовхується», спочатку – в дистрибуцію і далі – по всьому ланцюжку до кінцевого споживача.
  • Загальна вартість зберігання запасів зростає, зокрема, і за рахунок витрат на персонал і склади, зайняті неліквідними матеріалами.
  • Реагування на зміни ринкової кон’юнктури відбувається із запізненням, унаслідок чого продукція, на яку виник високий попит, випускається і поставляється в недостатній кількості.
  • Неефективність інформаційного обміну між учасниками ланцюжка постачань призводить до ситуацій, коли наявні потужності та запаси не дозволяють виконати необхідну кількість вхідних замовлень.
  • Заморожування частини оборотного капіталу в надмірних запасах негативно впливає на грошовий потік (cashflow) підприємства.
  • Надлишок запасів у виробничих підрозділах, складах і торговельних точках стає причиною того, що незатребувані матеріальні цінності за неходовими позиціями списуються на збитки, а потім утилізуються або продаються з великими знижками.
  • Виникає «ефект батога», коли проблеми, що виникли на конкретному етапі ланцюжка постачань, передаються далі, посилюючись, по всіх ланках. Це призводить до того, що виробники намагаються задовольняти попит на замовлення, амплітуда коливань яких набагато сильніша, ніж коливання реального попиту кінцевих споживачів.
  • Недостатня прозорість і контрольованість управління виробництвом і постачанням не виключають можливостей несумлінних дій і затримок постачань.
  • Ухвалення графіка виробництва на основі спотворених або застарілих даних призводить до необхідності понаднормової роботи та інших додаткових витрат, без яких неможливо виконати замовлення, що надійшли.
  • Відсутність чітких пріоритетів породжують недовіру і конфлікт інтересів між ланками ланцюжка постачань, що ускладнює координацію матеріально-технічного забезпечення виробництва.

    Заходи підвищення ефективності виробництва

    Базис промислового підприємства – це, безумовно, виробництво, сукупність технологій та обладнання, рівень яких визначає конкурентоспроможність. Відповідно, модернізація, впровадження нових винаходів і конструкторських розробок – необхідні заходи підвищення ефективності.

    Кваліфікація і мотивація персоналу також не повинні відставати від технічної озброєності. Раціональному використанню праці сприяє й електронний документообіг. Важливим елементом підвищення ефективності є автоматизація технологічних і бізнес-процесів, застосування ІТ-рішень для розрахунку і планування потреб виробництва в ресурсах. Частина заходів з підвищення ефективності лежить в управлінській площині. Йдеться про оптимізацію бізнес-процесів, визначення алгоритмів взаємодії підприємства з постачальниками, а також між підрозділами підприємства.

    Ефективні системи управління виробництвом

    Ефективні системи управління виробництвом формуються шляхом оптимізації таких процесів як:

    • планування збуту, виробництва, ресурсів
    • організація виробництва та логістики
    • регулювання та координація поточних операцій
    • аналіз і контроль діяльності
    • підготовка і мотивація персоналу

    Управління сучасним виробництвом передбачає наявність відпрацьованої системи роботи з інформацією. Така система забезпечує збір, систематизацію та зберігання даних, організацію оперативного і зручного доступу менеджерів до них, запобігання випадкам затримки і спотворення інформації під час передачі її між учасниками процесів. Ключовим елементом підвищення ефективності управління виробництвом є автоматизація.

    Автоматизована система управління виробництвом

    Автоматизованою системою управління виробництвом заведено називати комплекс обчислювальної техніки та програмного забезпечення, призначений для автоматизованого управління виробництвом. Під цим збірним поняттям часто об’єднують інформаційні системи різного масштабу і функціоналу.

    Зупинимося на основних видах АСУП:

    • Автоматизована система управління технологічним процесом (АСУ ТП) – приклад локальної комп’ютерної системи. Автоматизуються операції одного технологічного процесу на одній виробничій лінії або ділянці. Інтеграція та обмін даними з іншими інформаційними системами, як правило, не потрібні.
    • Виробничі рішення на кшталт MES (Manufacturing Execution System або Manufacturing Enterprise Solutions) – такі апаратно-програмні комплекси орієнтовані на координацію, аналіз і оптимізацію випуску готової продукції, включно із синхронізацією різних виробничих підрозділів або технологічних стадій.
    • ERP (Enterprise Resource Planning) – комплексні ІТ-системи управління виробничим підприємством, що включають організацію всіх його бізнес-процесів і планування основних ресурсів (матеріали, фінанси, трудовий потенціал тощо). Для високоінтегрованих рішень такого рівня обов’язково передбачають обробку даних із зовнішніх джерел, а також сумісність з іншими програмними продуктами, що використовуються компанією.

    Основні блоки ефективного управління компанією

    За всієї індивідуальності бізнес-моделей кожної організації, у будь-якому ефективному механізмі управління можна виділити кілька базових функціональних блоків:

    • Аналіз і прогнозування зовнішніх умов роботи підприємства – оцінюється можливий вплив явищ і подій на роботу компанії, досліджуються ймовірні ризики та нові можливості.
    • Реагування на зміну зовнішніх умов – підготовка та реалізація сценаріїв адаптації до змін економічної та соціальної ситуації, мінімізації загроз, застосування раніше підготовлених перспективних напрацювань.
    • Моніторинг стану компанії – забезпечується оперативний доступ менеджменту до актуальних даних за ключовими показниками діяльності, визначаються ситуації, що вимагають втручання і регуляції.
    • Управління витратами – аналіз собівартості продукції, оцінка раціональності використання ресурсів, пошук напрямків зниження витрат ведуться постійно.
    • Облік операцій і робота з інформацією, зокрема звітною – дані про діяльність компанії систематизуються і відстежуються в динаміці.

    Яким має бути ефективне управління компанією

    Серед компонентів ефективності управління промисловою компанією останнім часом на передній план висуваються гнучкість і швидкість реакції на зміну умов ведення бізнесу. Тренд глобалізації продовжує серйозно впливати на виробничу сферу, диктуючи необхідність пошуку і вивчення нових джерел постачання сировиною і матеріалами, побудови і забезпечення стійкості логістичних ланцюжків. На споживчих ринках новинки моди і технологій поширюються миттєво, тому виробництво, нездатне до швидкої переорієнтації на змінений попит, втрачає перспективи.

    Доступ до ресурсів стає дедалі складнішим, адже до природних обмежень додається вплив вищих державних екологічних стандартів, а також запитів суспільства на соціальну відповідальність корпорацій. Клієнтоорієнтованість обростає дедалі новими й новими смислами та проявами. Кваліфікована робоча сила стає дефіцитним ресурсом, за який доводиться боротися, а виробництво не є достатньо привабливим для нових поколінь, що виходять на ринок праці.

    За таких умов, конкуренція у виробництві стає боротьбою не тільки технологій, а й ідей. Зростаюча зайнятість менеджменту реагуванням на глобальні зміни та розробкою нових концепцій передбачає, що всі рутинні процедури не повинні забирати багато часу, а тому підлягають стандартизації та автоматизації.

    Приклади ефективної автоматизації

    Сучасні рішення для автоматизації виробничого підприємства здатні охопити всі напрямки його діяльності через такі системи управління:

    • взаємовідносинами з клієнтами (CRM)
    • ланцюжками постачань (SCM) і ресурсного планування MRP
    • життєвим циклом продукції (PLM) і даними про продукт (PDM)
    • якістю продукції (QPM) тощо.

    Як показує досвід, автоматизація у виробничій сфері стає ефективною за умови застосування комплексного і послідовного підходу. Прогалини в автоматизації, наявність ділянок з ручним опрацюванням інформації розриває єдине інформаційне поле підприємства, обмежує прозорість бізнес-процесів і ефективність контролю господарських операцій.

    Слід зазначити, що, поряд із технологічними процесами, матеріальне постачання виробництва можна розглядати як сферу, де автоматизація досить швидко приносить відчутний позитивний ефект. Оптимізація рівня запасів на складах, скорочення простоїв обладнання, зменшення логістичних витрат і втрат, поліпшення клієнтського сервісу за рахунок своєчасного виконання замовлень – цілком реальні вигоди від своєчасного впровадження автоматизованої системи матеріального планування.

    Фактори, що впливають на ефективність виробництва

    Фактори ефективності виробництва можна розділити на дві основні групи – зовнішні та внутрішні. До зовнішніх чинників можна віднести макроекономічну ситуацію, політичні та соціальні процеси, форс-мажорні явища, зміни законодавства і державної політики в країнах, де випускається або реалізується продукція компанії.

    До цієї ж групи можна віднести і ситуацію в галузі, на сировинних і фінансових ринках, поведінку конкурентів, зміни споживчих настроїв. Підприємство не може вплинути на зовнішні умови ведення бізнесу, але може до них адаптуватися. Швидкість та успішність проведення такої адаптації – один із критеріїв оцінки ефективності менеджменту компанії.

    На відміну від зовнішніх, внутрішні чинники перебувають у зоні відповідальності керівництва підприємства. Йдеться про застосовані технології, технічне забезпечення виробництва, якість планування і диспетчеризації, підготовку і мотивацію персоналу, контроль за його роботою, побудову і регламентацію бізнес-процесів тощо.

    Підвищення ефективності виробництва на основі DDMRP (Теорія Обмежень, Kanban, Lean, 6 Sigma)

    Підвищення ефективності виробництва продукції починається з розуміння причин виробничої проблематики та логіки роботи сучасних виробничих ІТ-систем.

    Виробничі MRP системи будуються на двох принципах:

    1. Взаємозалежність попиту – специфікації матеріалів складаються, виходячи з того, що попит на кінцевий продукт диктує необхідність подачі замовлень на всі необхідні для його виробництва види сировини і матеріалів.
    2. Планування на основі прогнозів.

    Звична логіка традиційної MRP доволі проста: Ми припускаємо, на основі прогнозів, обсяги майбутніх продажів і розраховуємо, прямуючи вниз ланцюжком поставок, скільки й коли яких ресурсів необхідно. Однак відомо, що точність прогнозів невисока, і при цьому неважливо, наскільки просунута система прогнозування. У будь-якому разі похибка прогнозу буде тільки наростати, оскільки минуле не може бути надійним джерелом знань про майбутнє. З проходженням неточної прогнозної інформації по всьому ланцюжку постачань розбіжності між планом і реальністю будуть тільки наростати, виникає «ефект батога».

    Для підвищення ефективності виробництва успішно застосовується методологія DDMRP і програмне забезпечення Intuiflow, засноване на алгоритмах DDMRP.

    Сутність управління виробництвом і поставками полягає, загалом, в організації:

    • Потоку сировини, матеріалів, комплектуючих і готової продукції від постачальників, через заводи, а потім через дистрибуційні канали, до покупців
    • Потоку інформації між ланками ланцюга постачань про те, що і в яких кількостях заплановано, потрібно, а також про те, що відбувалося, відбувається і станеться в майбутньому на всіх стадіях виробництва і логістики.

    Мета кожного бізнесу – забезпечити прибутковість вкладеного капіталу, а найнадійніший спосіб зробити це – оптимізувати матеріальні та інформаційні потоки. Коли запаси мінімізовані і непотрібні витрати виключені – зростають прибуток і ROI. Ефективне управління запасами дає змогу забезпечити безперервність і ритмічність виробничого процесу, позитивно впливає на прибутковість компанії.

    5 компонентів DDMRP

    1. Стратегічне позиціонування запасів – обґрунтований вибір місця зберігання запасу.
    2. Управління не окремими SKU, а профілями, створеними за певними критеріями.
    3. Динамічне управління буфером за кожним SKU.
    4. Автоматичне формування замовлень на основі потреб.
    5. Прозора і координована робота на всіх етапах матеріального забезпечення виробництва.

    Виробничий процес умовно ділиться на етапи, для кожного з яких чітко визначаються вузькі місця та потенційні ризики. Це дає змогу локалізувати можливу проблему й уникнути її негативного впливу на наступні елементи ланцюга. На кожному етапі процесу визначаються Стратегічні точки поповнення (СТП). СТП, що поповнюються в міру реального споживання, служать для забезпечення стабільності потоку.

    Intuiflow являє собою мультиступеневе рішення світового рівня, що поєднує в собі найкращі практики організації виробництва і постачання – ТОС, Kanban, Lean, 6 Sigma. В основу програмного продукту покладено алгоритм DDMRP (Demand Driven Material Resource Planning), що показує компаніям, де розміщувати стратегічні позиції запасів, як раціонально визначати і динамічно регулювати ці позиції.

    Ознайомтеся з кейсом проєкту і результатами компанії Satuerca, яка вже впровадила цю систему.

    Застосування методології DDMRP і програмного продукту Intuiflow допомагають підвищити ефективність управління виробництвом одразу за кількома напрямками, а саме:

    Підвищення економічної ефективності виробництва

    • Зниження рівня запасів на 40-60%
    • Підвищення оборотності запасів у кілька разів
    • Зростання обсягів продажів від 20%
    • Збільшення операційного прибутку
    • Зростання норми прибутку на середню суму використовуваного капіталу
    • Значне зменшення частини оборотного капіталу, замороженої у вигляді запасів
    • Позитивний вплив оптимізації запасів на грошові потоки підприємства

    Операційні поліпшення

    • Збільшення рівня поповнення запасів на клієнтських складах до 99,6%
    • Скорочення термінів постачань у середньому на 60%
    • Зменшення кількості випадків і тривалості затримок постачань
    • Збільшення частки постачань, проведених відповідно до графіка, до 95+%
    • Припинення практики «термінових» і, внаслідок такої терміновості, більш витратних постачань
    • Скорочення циклу виробничого планування до 1-2 днів
    • Компанія отримує інструмент, що дає змогу досить точно розрахувати реальний час виконання замовлення і, відповідно, доводити до клієнтів терміни випуску продукції, яких буде дотримано

    Організаційні поліпшення

    • Збільшується загальна швидкість матеріального потоку
    • З’являється краще розуміння, як виробничого потенціалу, так і наявних обмежень, які поки що не дають збільшувати обсяги виробництва
    • Прозорість виробничого процесу сприяє обміну релевантною інформацією та злагодженій координації елементів системи постачання
    • Доступ до актуальних і достовірних даних у режимі реального часу покращує комунікації між підрозділами та командну роботу
    • Виявляються нові можливості для безперервних поліпшень на всіх стадіях виробництва і логістики

    Як випливає з наведених вище прикладів, існує цілий арсенал інструментів і методів оптимізації управління промисловим підприємством. Досвід показує, що застосування комплексних рішень з автоматизації в поєднанні зі знанням предметної області та креативністю мотивованої команди менеджерів є основними умовами динамічного розвитку компаній-виробників.

    Розвиток вашого бізнесу починається з INTUIFLOW

    Безкоштовна демонстрація програми для виробництва INTUIFLOW допоможе вам прояснити, як ми можемо принести вам користь

    Схожі за темою

      Комплексне планування ланцюга постачання
      Комплексне планування ланцюга постачання

      Для малих та середніх підприємств не виникає питання, на якому рівні управляти ланцюгом постачань – на початковому чи кінцевому. Виробництва безпосередньо контактують з клієнтами компанії, а команда управління ланцюгом постачань відповідає за весь процес планування: прогнозування продажів, прийом замовлень, планування виробництва, закупівлі, контроль запасів і дистрибуцію. У великих корпораціях, особливо тих, що мають декілька виробничих […]

      Запаси на виробництві

      Читати 3 хвилин

      Криза як стимул для оптимізації бізнесу: досвід українських ритейлерів в умовах війни
      Криза як стимул для оптимізації бізнесу: досвід українських ритейлерів в умовах війни

      Останні роки були справжнім викликом на витривалість для роздрібної індустрії. Як українські ритейлери знайшли секрет стійкості в умовах повномасштабної війни? Відповідь – далі у нашій статті. Такий попит на автоматизацію в кризовий період зовсім не дивний. Адже прості розрахунки показують, що сучасні рішення з оптимізації роздрібних процесів, наприклад, такі як АВМ Inventory та АВМ Shelf […]

      Мерчандайзинг, Товарні запаси

      Читати 10 хвилин

    Чем полезен семинар по управлению запасами
    Дякуємо за звернення.

    Ми цінуємо, що ви зацікавились саме нашими продуктами. Один з наших співробітників зв'яжеться з вами найближчим часом. Гарного дня!